Стара береза вбралася у листя,
Хоч прямо не росте, та не вмирає.
Весна віршам надасть нового змісту -
Смарагдами рядки у них заграють.
Та чи знайду себе в зелених залах?
Чи вихід з лабіринтів відшукаю,
У чарах мрій і відчаю примарах,
Де від зими самотня я блукаю?
У травах пісня вітру ніжно лине,
Луною відбивається питання.
Нехай ця зелень нас усіх поглине,
І перетворить силою зростання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914117
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.05.2021
автор: Ольга Білицька