[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=pGdxFF9uTfU[/youtube]
В кімнаті ніжна прохолода,
Гойдає штори вітерець.
Приніс цей ранок насолоду,
Чудовий запах ніс чебрець.
І все це ніби подих щастя,
Яке ось поряд тут бринить.
Це все було неначе в казці,
Хіба це можна пояснить?
Та раптом гість з"явивсь незваний,
Проміньчик стрибнув із вікна,
Він був веселий, невблаганний,
Знялася раптом метушня.
Він осліпив спочатку очі,
А потім скочив на лице.
Цілунки так його лоскочуть,
Така пригода з промінцем.
Я відбивалась, як могла,
І сміхом повнилась вся хата.
І додала історія тепла,
У цьому промінь винуватий.
За цим все котик споглядав,
Його угледів на стіні,
Щодуху так за ним ганяв,
Та раптом промінь зник в вікні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913880
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2021
автор: Н-А-Д-І-Я