Сходинки стежини


                                       Cлову-Спасителеві  світу  —
                                       Христу  з  любов’ю  присвячується


так  як  чайки
у  засніженості
в  зимовій  теплій  «бульці  в  повітрі»
мов  по  вірі
у  одному  проєктові  віри
кинувши  думи  з  їжею
так  здіймаються  —
                       аж  красу  в  моїм  серці
             нарізають
й  наріжуть

от  в  Якім  вони  серці!


от  стрижі  навесні
у  строю  одностройні
салютують  мені  —  перед  балконом
некорисливі
безборонні
незастосовні
           і  як  не  стрясеться
ні  для  похоронів  ні  для  тронів
вчирк  —  й  чистісінька  Божая  віра!

от  в  Якім  вони  серці!!


це  я  плачу
як  давній  пророк  Єремія
що  цей  світ  брудний  вирище
грязний  вал  цей  —  в  собі  і  собі
                                 заподіє
а  слова  ці  тремткі
ще  досвітні  та  вже  світанкові
ці  слова  що  з  любові  і  до  любові
ці  слова  золоті
             як  слова  на  меті
             у  Любові  Христовій
ці  сходинки  стежинки
                           що  підхоплювали  б  у  житті...

от  в  Якім  вони  серці!!
що  й  проллялись
ці  сльози  пекучі,  святі


Як  любити  захочете  все  й  всіх
і  щоб  вас  любили  —  
де  слова?
Там  де  Бог  їх  є  —
в  серці...

13.05.2021,  зайшло  на  спомини  пр.  Єремії,
14.05.2021,
память  пророка  Єремії,
прообраза  Ісуса  Христа

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913815
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.05.2021
автор: Шевчук Ігор Степанович