Не журись, не сумуй що падає сніг
На ранній цвіт вишні , яблуні в саду.
Що від метілі, забілів увесь світ
Не видно , стежки у твою весну.
Повір, все мине...за часом все пройде...
І Сонце, вийде з полону лютня.
Розтопить, лід...сніг у ріки спливе
Весняне сонце засяє для квітня.
А березень, є перший місяць весни
Він, з під снігу проліски дарує.
Зима, обпече морозом ясени
На вітті ,цвіт ... і листя, що квітує.
Цього року немає тепла весни
У травні , зима снігами лякає.
День, у день йдуть солоні дощі...дмуть вітри
А яке нас літо, літечко чекає?...
Сонечко весни дякую , за тепло!
Що зустрічаю , я схід сонця рано.
Радію, ,що цвіте травень ... сіє , зерно
Словом, лелію милу весну жадану.
Милує, зір як квітує вишневий сад
Від білизни, цвіту сліпнуть мої очі.
І у трави , сіє щастя зорепад
Іде, травень у літо - білі ночі.
М .Чайківчанка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913488
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.05.2021
автор: Чайківчанка