А щастя спокій поважає,
Де шум і крик його нема.
Люди запрошують, чекають,
Не поважає воно зла.
Де п'янки, бійки і розваги,
Адже не місце щастю там.
Воно втікає бідолаха,
Бродить по греблі і лугах.
Воно туди вже не поверне,
В нього довіри там нема.
Якщо минуле було темним,
Хоч в душах квітне в їх весна.
Із щастям - бути обережним,
В довірі все життя прожить.
Воно завжди від нас залежне,
Не балакуче, все мовчить.
Свою адресу не залише,
Ви спробуйте його знайти.
Ховається подібно миші,
І в часі тихо десь пливти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913119
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.05.2021
автор: Валентина Ярошенко