Моя черешня, подружка мила,
Скажи мені чому зажурилась,
Старенька та в весільному вбранні,
Втішаєш, грієш серденько мені.
Розумію, ти сумуєш, як я,
Нині сонце в гостях надвечір’я
Наче й світить, але на жаль не гріє,
Сильний вітер фату знов розвіє.
Пелюстки ніжні, чекають тепла,
Її надія - вечірня імла,
Згодом розвіється в день травневий,
Й вона позбудеться злих приречень.
Погляну, я за вікно раненько,
Вітається… гілками ніжненько,
Легенький шелест, шепіт- не журись,
Іди до мене й ніжно пригорнись.
І ми з тобою, подружки удвох
Журбу розвієм,хоч й не без пригод,
Зіжмем у жмуток. Віра воскресне,
І нас сповиє сонечко ясне.
06.05.2021р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913023
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.05.2021
автор: Ніна Незламна