Ціль життя — в насолоді життям,
В досконалому здійсненні мрій
І в блаженстві, коли всі чуття
Повні щастям любові. Ціль — в ній.
Як життя вічне, вічна і ціль:
Насолода ця вічно росте.
Але люди реальності ці
Не сприймають і роблять все те,
Що приносить страждання і біль
В їх життя, їм руйнує любов.
І хоч ясна їм нібито ціль
Підсвідомо і нібито Бог
Всіх для щастя й блаженства створив,
Та хвороба душі — егоїзм —
Їх з блаженства і щастя гори
В їхнє пекло їх стягує вниз.
Їх шкода мені й Богу шкода.
Викликають вони співчуття.
Але воля, яку Бог всім дав,
Право кожного жити життя
Так, як сам він для себе обрав,
Є найпершим з його вічних прав.
Але ж, брате, крім прав і свобод
Також відповідальність ще є.
Це природно. Не так це, що Бог
Чи карає, чи милість дає.
З'їв отруту ти — і отруївсь.
Це не Бог тебе так покарав.
Маєш ти згідно з тим, що ти з'їв.
Не кажи, що цього ти не знав.
Якщо робиш погане, то як
Буде добре? З якого рожна?
Що зробив ти — те й доля твоя.
Рук твоїх є творіння вона.
Хто тобі виний? Інші? Чи Бог?
Бог лиш радить тобі через тих,
Хто з Ним має справдешній зв'язок.
А життя своє створюєш ти.
Ціль життя — в насолоді життям,
В досконалому здійсненні мрій
І в блаженстві, коли всі чуття
Повні щастям любові. Ціль — в ній.
[i]05.05.2021, Чернігів[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912905
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.05.2021
автор: Петро Рух