Якось в барі зустрів Вова
Однокласника Миколу,
Зав’язалася розмова
Про дитинство й все навколо.
-Клас пишавсь тобою й школа,
Бо ти завжди добре вчився,
Радий я за тебе, Колю,
Що уже ти й оженився.
І дружина в тебе - диво:
Дві квартири й дачу має,
Толерантна і красива,
Ще й чотири мови знає.
Дуже гарна господиня:
Не стоїть це на заваді,
Що вона - політикиня ,
Засідає в міській раді.
В бізнесі порядок знає,
У роботі - ідеальна,
І спиртного не вживає,
Бо культурна і моральна.
Коля витріщивсь на Вову:
-Такі дані в тебе звідки?
І подумав, що це знову
Щось придумала сусідка.
Вова скочив, як пружина,
Засміявся на всю залу:
-Та сама ж твоя дружина
Оце все і розказала!
Зітхнув Коля чогось важко,
Проявив тут обережність:
Не сказав, що його Машка
Цьому - повна протилежність!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912885
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.05.2021
автор: Катерина Собова