- Ой, Йване, Іванку,
Де ж ти лазиш зранку?
Знову долина́ми
Між дерев, верхами
Шкодиш чорній птасі!
Та не знала мати,
Що десь на Парнасі
Вибір впав на сина,
Що ота долина
Є початком долі
В мистецькому полі.
А воно широке-е-е-е-е..,
Як море глибоке-е-е...
Спльонтане з відтінків,
Кольорів, барвінків...
Технік, жанрів... То́го,
Що для сина сво́го
Створила природа
І суха колода
Веселкою сяє,
Де рука МИТЦЯ
Полотна торкає.
- Ой, Йване, Йвано́чку,
Не порви сорочку!
Він порвав і творить
На ній пльонтано́чку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912707
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.05.2021
автор: Олекса Терен