Радійте, діти!
цвітіте, квіти,
Христос є! —
неможливо нам не радіти
Радійте, діти!
що з Словом всім стрітись!
Закрившись від Сонця —
неможливо не посіріти...
закрившись від цього слова —
неможливо щоб не зголодніти!
Хай висвічуєм солодко
в нутрах праведну молодість!
а закрийте — й що чути?
то наведений голод!..
то наведено
п’ють і б’ються
в півдиявольських динамітах
ви закрились від Сонця —
й неможливо не посіріти!
Й це не зникнути з словом —
як з Бог-Словом
зустрітись
Христос воскрес!
й неможливо вам посіріти!
художність — Словоцентрична
це важко урозуміти?
це страшно — щоб зрозуміти
вона не ламається
по вас вже є міти...
і зцілення міти
є снасть до-церковна
все блеф
все брехня
а художність
вся ніжністю й нігою
повна
то тяга до Бога —
бо вся зціленням
переповнена
02.05.2021,
благодать Божа, перший день Пасхи,
а якими всі будете завтра?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912666
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.05.2021
автор: Шевчук Ігор Степанович