Любов – це в робочій одежі
Мама твоя і моя,
Цукерки «за дармо» малечі
Від бідного жебрака.
Любов – це недоспані ночі,
Любов – молитви в тиші.
І хоч закриваються очі,
Серце каже: служи.
Любов – це себе віддавати,
Любов – не таїти гріх.
Любити – це значить прощати, -
Не друзів лише, усіх.
В любові немає лукавства,
І підступу на устах.
Носієм є Божого Царства –
Любов, що живе в віках.
Любов – це уміти змовчати,
Тоді, коли ти правий.
За зло добром віддавати,
Й не знати слова «скупий».
Любити – це значить уміти
Дивитися крізь роки, -
Й чекати у небі зустріти
Тих, хто були неправі.
Любити – надію нести,
Тому, хто в дорозі впав.
Схилитись до нього, підвести,
Щоб впавший жити бажав.
Любити – це вгору не нестись,
Любити – це віддавать.
Любити – це в небо піднестись,
І вічно там пробувать.
https://www.youtube.com/watch?v=mfeC2A0CAuU
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912452
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.04.2021
автор: Лілія Мандзюк