О, птахо сизокрила!
Ти, візьми на крила свої.
Розпахни свої дужі крила
Неси в село до рідні.
Хата моя -Отча хата!
Яблуні, вишні в саду.
Калина немов мати
Зустрічає мене в маю.
Дорога є далека
Тисячі миль впереді.
Лети, лети лелеко!
До Дністра в рідні краї.
Хата моя -Отча хата!
Мій казковий рай душі.
Тут сонця так багато
І дарує щастя мені.
Навесні ,так пахне сад
Під вікном квіти ружі.
В'ється до воріт виноград
Солодять медові груші.
Жайвір кличе в поля
Де золотіє пшениця.
Тут колосяться жита
Дзюрчить чиста водиця.
Хата моя -Отча хата!
Умаїна віттям тополі.
В рушниках - Божа мати
Витає мене у любові.
Тут є ліс, гаї діброва
А біля ставу верба.
Лине солов'я мова
Минає печаль й журба.
Стоїть, Отча хата моя
Як журавка у небі.
На клаптику землі весна
Зародить всього у потребі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912407
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.04.2021
автор: Чайківчанка