ХАТА МОЯ - ОТЧА ХАТА

О,  птахо  сизокрила!
Ти,  візьми  на  крила  свої.
Розпахни  свої  дужі  крила
Неси  в  село  до  рідні.

Хата  моя  -Отча  хата!
Яблуні,  вишні  в  саду.
Калина  немов  мати
Зустрічає  мене  в  маю.

Дорога  є  далека
Тисячі  миль  впереді.
Лети,  лети  лелеко!
До  Дністра  в  рідні  краї.

Хата  моя  -Отча  хата!
Мій  казковий  рай  душі.
Тут  сонця  так  багато
І  дарує  щастя  мені.

Навесні  ,так  пахне  сад
Під  вікном  квіти  ружі.
В'ється  до  воріт  виноград
Солодять  медові  груші.

Жайвір  кличе  в  поля
Де  золотіє  пшениця.
Тут  колосяться  жита
Дзюрчить  чиста  водиця.

Хата  моя  -Отча  хата!
Умаїна  віттям  тополі.
В  рушниках  -  Божа  мати
Витає  мене  у  любові.

Тут  є  ліс,  гаї    діброва
А  біля  ставу  верба.
Лине  солов'я  мова
Минає  печаль  й  журба.

Стоїть,  Отча  хата  моя
Як  журавка  у  небі.
На  клаптику  землі  весна
Зародить  всього  у  потребі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912407
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.04.2021
автор: Чайківчанка