*********
Хочеш,
Я буду приходити до тебе кожну ніч.?.
Я падатиму біля твого дому тихим зорепадом,
Щоби стелитися пахучим барвінком і м`ятою
По в`юнковій стежині дівочій
Поряд-рядом...
Хочеш,
Я буду твоєю єдиною піснею,
Як журавлина осінь замріяної тиші.?.
І у лякливі ночі стукатиму у твоє вікно
Сумною гілкою заплаканої вишні...
І соромливим світанком
Я приходитиму
Сонячним променем до твоєї кімнати,
І тихо співатиму ту пісню, яку весною,
(Пам`ятаєш?)
Нам шепотіли-співали березові шати...
Лагідним вітерцем сідатиму на твої груди
І вслухатимусь,
Як б`ється твоє серце...
Це нічого, що ти відкриєш очі із думкою --
З думкою про іншого,
Згадуючи не моє лице..,
А коли зарегоче хуртовина
І мороз посріблить мої скроні -
Я сніжинками білими золотити буду
Твої теплі шовкові вії поволі...
Я буду приходити до тебе кожну ніч...
Я приходитиму,
Щоби знайшлася розмова..,
Як згадка..,
Як сон..,
Як казка..,
Як втома...
--------------------------------------------
2010; France (Tren Paris)
--------------------------------------------
https://uamodna.com/articles/edyniy-kohaniy-kazka/
=======================
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912243
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.04.2021
автор: Катинський Орест