В саду почула звук віоланчелі (акровірш)

[b]В[/b]есна  вже  стиха  входить  в  володіння,

[b]С[/b]відомо  нам  даруючи  тепло,
[b]А[/b]  сонце  ніжно  шле  своє  проміння,
[b]Д[/b]овершуючи  квіти  і  стебло.
[b]У[/b]  гоміні  вітрів  за  небосхилом

[b]П[/b]ривабливо  лунають  голоси,
[b]О[/b]сяяна  мотивами  долина
[b]Ч[/b]арівно  поєднала  кольори.
[b]У[/b]  тиші  неповторній,  ніби  в  казці,
[b]Л[/b]ояльність  дивувала,  як  весна,
[b]А[/b]  поряд  утопаючи  у  ласці

[b]З[/b]амислилась  дівчина  чарівна.
[b]В[/b]еселкою  привітно  посміхнулась,
[b]У[/b]  чарах  світанкової  роси,
[b]К[/b]раси  рука  тендітно  доторкнулась,

[b]В[/b]альсуючи  із  дотиком  весни.
[b]І[/b]  не  зрівнять  мелодію  чарівну,
[b]О[/b]світлену  весняним  почуттям,
[b]Л[/b]ітаючи  в  повітрі  мелодійно
[b]А[/b]налогічно  ваблячи  життям.
[b]Н[/b]айкращі  ноти  вищої  октави
[b]Ч[/b]ерез  глибинні,  ніжні  голоси,
[b]Е[/b]моції  тендітної  появи
[b]Л[/b]егенько  доторкались  до  краси
[b]І[/b]  утопали  в  ніжності  роси.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912170
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.04.2021
автор: Наталі Косенко - Пурик