А за вікном сьогодні пада сніг.
Хіба не диво? Двадцять шосте квітня!
Це у природі стався якийсь збіг?
Засипало снігами все, що квітло.
Лапатий сніг летить – не зупинить,
Вже ні доріг, ані стежин не видно.
Здавалось до тепла - єдина мить,
Та в душу дихала зима єхидно.
А вірилось в тепло й красу весни,
У небо синє, ніжне і привітне…
Дивись день – два й здійсняться світлі сни,
З цвітом весни і любов палка розквітне…
Отак в житті – до всього будь готов.
В цілунках – мед, за пазухою – ніж.
Живи, щоб менше «наламати дров», -
Душі не відкривай усім навстіж!
26.04 2021 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912152
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.04.2021
автор: Валентина Рубан