[i]Селянська хата, із соломи стріха,
А біля тину – зв’язані снопи.
Духмяний запах сіна із копиць,
П’янке повітря – дихав ним би, й дихав…
Врожаєм щедрим тішиться господар:
На продаж фрукти й овочі смачні.
О рідна земле! Справжня насолодо!
Свята любов, що змалечку в мені!
Село дитинства – для душі бальзамом,
Літають бджоли біля квітника.
Бентежна пісня радісна, близька –
Чутливе серце повниться сльозами.
…Ослін у хвіртці – на зразок базару –
Домашнє, свіже, майже все «за так»,
Голівки соняхів кивають в такт:
Скільки ж було в селі того «товару».
Під рушником – ковбаси, сало, яйця.
Вино домашнє (як хороше вдасться!)
Вінки цибулі, купки часнику,
Горох та перець, мед у щільнику.
На сушку – яблук назбирали битих,
(Відром несли помічники малі).
Дрібненький клаптик рідної землі
У пам’яті назавжди буде жити.
Хвилюють душу спогади мої,
Як чую спів розкішний солов’їв.
І з піснею мене в дитинство кличе
Село – забуте… тепле… мальовниче…
[/i]
/Картина "Вересень" Володимира Титуленка, Україна./
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912023
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.04.2021
автор: Білоозерянська Чайка