У кожного свій біль, своя мрія і втрата,
І безліч несе в своїм серці і страх, і любов,
І безліч малює в своїй свідомості ґрата,
Прирікаючи себе на страждання і знову, і знов.
Як ще довго триватиме ця самострата?
Звідки той страх там, де має місце мрія й любов?
Звідки цей сумнів, який сіяти марна часу є трата,
Бо душа завше спрагла є світла без причин і умов?
Вікторія Болібрух
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911712
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.04.2021
автор: Вікторія Воля