лащиться острах, дихає тиша,
прип’ята свічка моторошиться,
інь замість коми, ян – як апостроф,
в безвість стежки розійшлися_
>
тінь гострокрила більша від ночі,
стрілка найтонша / маятник – натяк,
похіть та совість – дві поторочі
в сміхом розідраних платтях_
>
жодних ілюзій_ лезо на смузі,
дзеркала плесо_ збуджує погляд
кіл концентричність, б’ється в напрузі
серце відсутнього бога_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911652
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.04.2021
автор: Ки Ба 1