Яким жорстоким наш зробився світ,
Чи то не світ, а люди очерствіли,
І чорне скрізь переважає біле,
Чи так було й до нас мільйони літ?
Чи так було колись - земля страждає,
Від викидів, відходів та вогню,
У Всесвіт ніби руки простягає.
Давно в нас зникло почуття жалю.
Не помічаємо ні квітки, ні мурашки,
У лебедів стріляємо й лелек,
Власна душа вже не душа, а хащі,
А то й порожня, як розбитий глек.
А далі що? Як вибратись з облуди,
Як марно не прожити це життя?
Які ми є, таким і світ цей буде,
Якщо з душі не вичистим сміття.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911604
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.04.2021
автор: синяк