«Промінчик світла»  

       
           ***

           (!!!)

 Майбутнє,

Яке  ми  чекаємо  --

Це  є

Наші  діти  

І  діти  їх  дітей,

Яких  ми  не  завжди

Зуміємо  дочекатися,

Своїм  ризиком  --

Павутиною  тіней,

Що  є  лиш  --

Ілюзія  щоденних

Затрат,

У  тих  надбаннях,

Які  нагробком

Явні,

Бо  хтось  тому

Рад..,

А  комусь  муляє

Думка  жива  --

Чому  я  жив..?

Що  було  життя,

Якому  яма

Для  всіх

Ціна,.  

Що,  у  вимірах,

Просто  --

Одна,

Як  порвана,

Тембром,

Струна..,

То,  --

Де  та  правда,

Якою  брели  через

Поле,

У  вірі  --

Ось,..

Там  вже,

Напевно,

ВОНА  --

Моя

Могила,

Як  дійсність

Свята..,

Але...

Знаходимо,

Всі  ми  --

Пісок  на  вітрі,

Що  є  --

Ілюзія  витрати,

В  надії  --

Антисвіту

Цього  життя,

Як  промінчик,

В  собі  --

Крихітний..,

Яким  смію  бажати,..

Творити  

І  сказати  :

"Я  ще  є

Живий  --

Промінчиком  свого  

Духовного,

Як  

Національність  і  мова  --

Світла..."
--------------------------------------------
12.04.2021;   Paris  (парк)
=======================

(!!!)

Націоналізм  --  це  захист,  як  імунітет  --  від  геноциду  ворога,  де  світить  любов'ю  мова...
--------------
(Автор)
======================

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911577
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.04.2021
автор: Катинський Орест