Були гуляння і пости,
Були гріхи і покаяння,
Благаєм:" Господи, прости,
що завдаєм Тобі страждання".,
А Ти нас щиро так любив,
Хотів нам щастя без гріхів,
Ми ще в Едемському саду
Штовхнули душі в цю біду.
Так і жили - душив нас гріх
Один Ти постраждав за всіх,
Щоб знали, що таке любов:
За кожного на Хрест зійшов.
Ти знову зміг нам гріх простить
І Вічність в душах оселить,
Чому ж ми скоро все забули
І зло в життя назад вернули?
А Ти чекав нас всіх, чекав,
Щоб кожен серце відкривав
В наших серцях хотів ти буть
Та ми обрали інший путь.
Як стало тисячі причин,
Закрив Ти нас на карантин:
"Може покаєтеся, люди!
Гріхів залишите облуду"
Тепер закриті по хатах
І знову в душах наших страх,
Гріхи згадали і пости
Благаєм:"Господи, прости!".
Шкода, знов множимо облуду:
Як все мине - грішити будем...
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911449
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.04.2021
автор: синяк