Поки ми живем на цьому світі,
наша свічка ще горить і світить.
Світло бореться постійно з тінню,
поки ти підтримуєш горіння.
Догорає свічка… Догорає –
і людина раптом помирає –
настає кінець гніту чи тлінню
й світло поглинається все тінню.
Гасне свічка – хтось іде, померши, –
і на світі світла стане менше.
Гніт згорів увесь на попіл в порох.
Смерть занурює людину в морок.
Що лишається від свічки після?
- Запах недогарка й відблиск світла,
що із мороку пітьми звільняє душу,
освітивши вічність непорушну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911427
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.04.2021
автор: Павло Коваленко