Надірвалося серце у матері,
яка похоронила сина,
пульс у кров’янім фарватері
застукав безладно й безсило.
Душа в тілі не знайшла собі місце –
заметалася від розлуки,
вирвалась й покинула світ цей,
залишивши у тілі всі муки.
Положили її мертве тіло
як годиться, до домовини
і душа навздогін полетіла
після синової сороковини.
Син без матері міг би жити ще,
молодим помирати не гоже,
в серці матері з горя – щем,
і без нього вже жити не зможе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911426
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.04.2021
автор: Павло Коваленко