Плакала сніжинками,
плакала росою.
Плакала дощинками,
з гіркою тугою.
Більше не хочу,
не така Життя заслуга.
Впізнала весну,
як дівчину вродливу,
молоду, радісну.
Немає провини за її
шляхи невпинні.
Прегарна дивина, ясна,
чудесна, запашна.
Ніби струнами гітарними
звучить, повільна, голосна.
Життєрадісна, співуча,
спізношлягерна, модерна сповна.
П'ятий пелюсток бузку,
дарить нам свою загадку.
Бузкова купель п'янка,
туманом весняним окутана вся.
Повинна здолати нездоланне,
печалю дії незворотні.
Хочу жити горю навпаки...
Забути минулі страхи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911152
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.04.2021
автор: Svitlana_Belyakova