Моє життя – стихія первозданна,
Котра мене голубить, крутить, б’є,
Коли не дна – сто дві, напевне, рани
Болять водночас, роблячи своє.
Коли земля від ворога страждає,
Коли народ і вільний, і в ярмі,
Бо давить його covid і локдаун,
А міг же жить по-іншому він! Міг!
Все склалося у стіг один, великий,
Який ні обійти, ні перейти.
І все ж нема такого в світі лиха,
Аби із нього вихід не знайти!
8.04.2021.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910565
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.04.2021
автор: Ганна Верес