"Петрікором дихаю тихо…"


                   ***

                   (!)


Петрікором  дихаю  тихо

       І  поглажую  Лунулу  пальця,

Бо  сьогодні  холодний  Коллівубл  

         Відчуваю  я  спазмами  серця

               І  далеко  іде  Ламніската,

             Коли  я  у  Дісанії  ранку,

Як    Фосфени  сіяють  закриті  

Мондергіном  у  звуках  світанку...  
---------------------------------------------------
13.02.2016;    Paris    (Brune)  
-----------------------------------------------------------------------------------------

Вірш  про  незвичні  та  незрозумілі  слова...

(!)

Петрікор  -  запах  землі  після  дощу.

Лунула  -  півмісяць  біля  основи  нігтя.

Коллівубл  -  бурчання  в  животі  від  голоду.

Ламніската  -  знак  нескінченності  (безкінечності).

Дісанія  -  це  стан,  при  якому  важко  з  ранку  встати  з  ліжка.

Фосфени(ФОСФО)  -  плями  світла,  які  ви  бачите,  коли  закриваєте  очі  і  давите  пальцями  на  очні  яблука.

Мондегрін  -  незрозумілі  слова  в  піснях.  
=============================================

https://uamodna.com/articles/petrikorom-dyhayu-tyho/

=============================================

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910346
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.04.2021
автор: Катинський Орест