Я, лечу додому з журавлями
У свій вишневий садочок у рай.
Калина немов мати з піснями
Обнімає, веде у цвіт- розмай.
В'ються, під маминим вікном
Запашні , паничі синьоокі.
Тут Лелека лопоче крилом
і дарує щастя до ночі.
Ніжна ліана садова іпомея
Довгу -довгу косу розплела.
Їй , усміхнулась квітка Лілея
У чашечку, квіт сонця налила.
Зацвіли, паничі в кольорах
Білі, сині рожеві червоні.
О , які прекрасні вони у словах!
У любові, сяюють немов зорі.
Ой ,як пахне ліловий бузок!
Мальва -ружа і рута -мята.
Лелека, , молиться до зірок
В цвіт -маю , - рідна Отча хата.
Вдягнула, весна вишиванку
Цвітуть, на ній маки червоні.
Сонце, вітає Чайківчанку
Дарує ,їй квіти в долоні.
На березі Дністра я щаслива
Шукаю, дитинство босоноге.
Там в поля, де мати водила
зелен гаї, роздолля розлоге.
Тягнеться, душа в рідні краї
Де народилась, виросла я.
Тут дзвенять, солов'їні пісні
Тече, у синє море -печаль моя.
М .Чайківчанка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910155
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.04.2021
автор: Чайківчанка