Вороття

[color="#150b3b"][b]Я  повернуся  в  ваших  споминах,  словах  -
Бо  то  властиво  нашому  сумлінню,
Я  повернуся  на  своїх  крилах,
Бо  не  розстався  з  ними  я  донині.

Я  повернуся,  бо  судилось  так,
Бо  то  є  доля  всіх  на  мене  схожих  -
Вертатись  у  карбованих  словах,
В  світлинах  і    листах  поштових.

Я  повернуся,  бо  обіцянку  давав  -
Я  обіцяв  своїй  родині,  своїм  друзям,
Я  так  багато  ще  їм  не  сказав…
Ви  пам’ятайте  -  і  я  повернуся!

Я  розповім,  які  в  небі    вітрила,
Яка  на  злеті  є  чудова  мить  -
Коли  ти  маєш  металеві  крила,
Як  в  них  співає  вітер  і  бринить.

Я  розповім,  як  небеса  палали,
Як  скреготав    метал  сліпою  люттю,
Як  побратими  віри  не  втрачали,
Бо  праве  діло    є  святою  суттю.

Я  розповім  як  ворог  нас  не  стримав,
Ні  його  кулі,  що  терзали  крила.
Самопожертва  вірних  побратимів  -
То  наша  правда,  бо  у  правді  сила.

Я  повернувся,  бо  буває  вороття
В  словах  карбованих,  у  мармурі,  в  граніті…
Я  повернувся,  бо    віддав  життя
За  святу  правду  і  за  мир  у  цьому  світі.[/b]
[/color]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910126
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.04.2021
автор: Ніжинський