Вербовим котиком розніжуєш нутро,
Голубиш душу лагідно, несміло,
Іскрою проникаєш в спрагле тіло,
Запрошуєш під парусинове шатро —
Моїх уяв, красою вишитих світлин,
Щоб упиватися п’янким розмаєм,
Стікаєш соками за небокраєм,
Шляхи долаєш між барвінкових стежин.
Бруньками відкриваєш цілий світ в мені,
Як сонцесяйна, найщиріша злива,
Моя ж ти, люба веснонько, грайлива,
Плекаєш радощі небесні та земні. 1/04/21
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909854
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.04.2021
автор: Lana P.