Жовтими нарцисами березень прощався,
Брата-квітня зустрічав білими також.
Хоч морозець ще бере невеличкий зрання,
Не бояться аніскільки квітоньки його.
Бо стійкі і витривалі. хоч кажуть пихаті.
Лиш себе вони і люблять і нікого більш.
Ними ми милуємось у будні та свята,
Бо приносять світлу втіху зболеній душі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909811
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.04.2021
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський