Я не бачив тебе пару тижнів,
Мов закарбована в пам'яті,
Твої риси такі дивовижні,
Дотики мої обмануті.
Ти приходиш неждано і тихо..
Силуетом, а потім ясна...
Я милуюся, здається, лихом,
Твоя врода - як райська весна.
Покидаєш так само раптово:
Без подиху вітру і шуму,
Так щоб завтра приходити знову -
Я до цього про вічне не думав.
Кожного дня, вже декілька років
По накатаній досі одне,
І коли забуваю про спокій -
Я торкатися хочу тебе
Нереально реальну, як диво,
Мою "не мою" голограму,
Таку святу, чітку й особливу -
На небі, на стелі й екрані.
Я не бачив тебе пару митей,
Закарбовану в пам'яті - так..
Ми з тобою в два русла розлиті,
Я без тебе вже точно ніяк.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909802
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.04.2021
автор: devingel_