Підгодовую синичок на дачі. Вони – це такий чарівний дар природи, завжди
радісно зустрічають, ще тільки вхожу у двір.
По одній заскакують у кормушку, візьмуть їжу і зразу ж – назад, поступаючись місцем другим.
І тут – горобець лізе без черги. Синички уступають йому місце. Заскочив усередину і там собі їсть. Ну прямо, як депутат! Прийшлося нахабу прогнати.
* * *
Внучка бігає по кімнаті і бурчить собі тихо: - Ну що так воняє, що воно так воняє...
- Діду, то не твої шкарпетки воняють? Дід, відірвавшись від телевізора, та я ж тільки свіжі надів і ноги сьогодні мив!
- То може бабусині воняють, ану перевір. Підходить до бабці, розглядає її шкарпетки у квіточках.
- Ні, дідусю, бабусині не воняють, вони розами пахнуть.
* * *
Щоби не писати «тільки в шухляду»,- надумала зайти у філармонію. Все таки народ там «ближче до культури», може щось підкажуть, а можливо й моє щось пригодиться.
Показую на трьох аркушах вірші. Поглянули… У нас, кажуть мені, інший репертуар: урочисті пісні, Гімн, оди і т .п.
Вийшла з філармонії і так, сама-собі вголос, з пересердя: - Ну й розбирайтеся зі своїми Гімнами, а з своїм …… розберуся сама…
* * *
Тільки сіла за комп’ютер, підходить кицька і дивиться, як вмоститися мені на руки. Вона в чорно-перламутровій шубці, але мерзне, бо вже старенька і любить погрітись у кожного на руках.
- Пумка, не мішай працювати. Одвернула від мене голову, і сидить пару хвилин. Підходить до дивану, щоби там вмоститися.
- Пума, іди на своє місце! Тоді вона ображено так: е, е, е е е, і пішла на крісло спати.
* * *
Сімнадцяте березня - день Герасима граківника. Вважалось, що в цей день прилітали граки. Ще, за народною традицією, у цей день було прийнято виганяти із хати Кікімору (злого Духа), жінку Домового, яка частенько робила маленькі капості…
Прочитали, посміялись… і разом – в один голос!... - А хто у нас кікімора?
В.Ф.- 28.03.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909734
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 01.04.2021
автор: Веселенька Дачниця