Хвойди пащекують,
Що їм ще робить?
Чорні їхні душі,
Мабуть, кожну мить.
Гідність, слово честі -
то для них пусте.
Лиш язик як віник
Мотлох з душ мете.
Все шукають "жертву"
Дурощів своїх.
Жорсткість, тупість, впертість,
Ще й дурненький сміх.
.
....................
Вірш був довший і непоганий, але при публікації більша половина десь зникла, а повторити чи згадати ніяк, нема того запалу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909553
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 30.03.2021
автор: Світлана Сопронюк