Летіла ворона, летіла, на лавочку біля мого двору сіла...Та у
дзьобі не сир вона тримала, як могло бути за байкою. У дзьобі вона
тримала написане на папері рішення президента про покращення життя
пенсіонерам, по збільшення їх пенсій, точніше їх індексацію, та ще й додаткові доповнення тим, кому менше 80 років... Прочитала те рішення
ворона і подумала: "А де ж то тих грошей узяти,у цей надзвичайний час,
то отож, оте обіцяне стане не менш знаменитим Миргородських часів
Гоголя...Бо де ж тих грошей узяти, щоб і пенсіонерам до пенсій додати,
та й не тільки пенсіонерам, а й безробітнім, хворим, багатодітнім,
та й простим людям у час карантину через
той злощасний коронавірус, де він у дідька взявся... А ще ж потрібно збільшити зарплати медикам і вчителям, і соціальні виплати збільшити. Це ж які великі витрати з державної казни, та й премії по 170 мільйонів ще ж не всім потрібним людям нвидано..." Так роздумувала ворона, й роздумувала..
Аж тут до неї підійшли молодики, по вигляду новоспечені
бізнесмени. Почули вони роздуми ворони, та й кажуть: "Яка ж ти,
вороно, розумна, і розмовляти, і читати вмієш, а може й передбачити
теж умієш?"
"Даремно приємні слова мені мовите,- відповіла чорно-сиза,- бо й не
сир у мене в дзьобі, а обіцянки самого президента, бо ж де тих грошей
нині, в час карантина взяти, більшість підприємств не працюють, та й
позичати вже не можна, бо ж позичене треба повертати...Та могли б і ви
до цієї ініціативи президента долучилися, та й допомогли б простим
людям цю біду пережити..." Та, почувши ці слова ворони, молодики, не
сказавши нічого, заспішили, та й пішли собі у своїх справах. А ворона
ще подумала: "довго ж ще доведеться ждати усім нужденним, обіцяних
доплат..." А чи діждуться? І ворона не знає, і я не знаю...
А за те що збільшили вартість газу і електрики, ворона вже й промовчала, та якби й сказала, то хто б її почув, а якщо і й почує, то хто ж її послухає...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909455
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.03.2021
автор: геометрія