Повір, в душі давно вже не болить,
Немов нічого не було... Минуло...
Та часто в сни вертається та мить,
Коли душа у щасті ще тонула.
Як дим розтануло, чи не моє було...?
Ті біль і сльози, щастя і печаль,
Я не забула рук твоїх тепло
І це не правда, що мені не жаль.
Ще дотик твоїх губ я відчуваю,
Не стерли спогадів цих навіть і роки,
Усе минуло, тільки пам"ятаю
Твій той гарячий дотик до щоки...
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909391
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.03.2021
автор: синяк