Хай душу насолоджує весна
І вічна музика Шопена.
Водограю мелодійна струна
Зміцнюють,дух святі письменна.
Люби, себе... не опускай руки
Поглянь, як все квітне і цвіте.
Послухай, світу -дивозвуки
І шануй, життя ...бо воно одне.
Поглянь, в дзеркало збоку на себе
на цей світ прекрасний красивий.
Господь, цю красу створив для тебе
Тож радій, життям ...будь ,щасливий!
А день, народжується зі світань
підніми, свої очі до неба.
А там стільки мудрості і знань
Віднайдеш, відповідь для себе.
Думай, мрій... не сумуй , на самоті
Поплач, дощем і негатив змий.
Вдихни, у сади -митті золоті
Відпусти, вчорашнє і не ний.
Не дозволяй, оселитись тузі
Не завдавай, сам собі болю.
І не томи, свою душу в сльозі
Лети , до зір як птах на волю.
Прожени, печаль і тривогу
в природі, гармонію шукай.
Іди , за життям нога в ногу
У земнім раю духовно зростай..
Вмій, завжди за себе постояти
І борись, за все своє у житті.
Народились , життя пізнати
Почути, глас божий на землі.
М .Чайківчанка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909137
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.03.2021
автор: Чайківчанка