Там, попереду, далеч імлавиться,
Та видніють весняні штрихи.
Криленята лелечі не в’яляться,
Бо додому вертають птахи.
Покружляють терпляче над гніздами
(Чи торкався зимою борвій?).
Дим солодкий хапаючи ніздрями,
У домівці осядуть сирій.
Шиї витягнуть бузьки потішені
У подяці пташиним богам,
Позаяк твань, ґрунти розлемішені
Ліпші за краєвиди Багам.
Підбадьорять весну криком-клекотом —
Й забрунькується сад починань,
І пройметься душа дивним трепетом,
Повна смілих надій й поривань.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909014
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.03.2021
автор: Valentyna_S