Лежить Донбас у згарищах і брилах…
Геть сонце потемніло від журби…
Московські танки землю нашу зрили…
Тіла і кров, мов свідки боротьби…
Лежать сини, мов скошене колосся…
Земля під ними… плаче – не чужа ж…
Таке не вперше бачить довелося,
Та тліє-мліє кожен раз душа…
Земля і воля – два ці атрибути
Святими є й були в усі часи.
Та Україна вистоїть! Їй – бути!
Не втомлююся в Господа просить:
«Допоможи нам ворога здолати,
Урятувати землю для краси,
Щоби раділи сонцю син і мати,
Щоб жита лан отут заколосивсь!»
21.03.2021.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909012
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.03.2021
автор: Ганна Верес