Реквієм

Україно,  хіба  створена  ти
На  наругу,  паління,  руїни.
Тебе  гнобили  свої  і  кати,
Кров'ю  людською  тебе  поїли.

Народ  захищав  своє  буття,
Землю,  майно  і  свободу.
Нескорений,  віддававши  життя
На  процвітання  майбутньому  Роду.

Віра  й  довіра  нам  Богом  дана,
Ми  довіряли,  як  самі  до  себе.
Мова  священна  і  віра  свята,
Лине  по  світу  й  до  неба.

Та  наша  довіра,  як  Дамоклів  меч,
Зависла  над  нами  тлінням.
Чи  є  воріття,  путі-шляхів  втеч?
В  нашій  довірі  гинуть  покоління.

Тернистим  шляхом  на  волі  біжім,
І  в  пам'яті  предків  шукаємо  рятунку.
Обнявшись  в  довірі  з  обранцем  чужим.
Летимо  в  нікуди,  в  смертельнім  поцілунку.
2021.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908993
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.03.2021
автор: Сокол