Плакала верба, плакала,..
Опускала листя до землі.
Сльози її капали, капали,
Піднялися в небо журавлі.
Стали вже дорослими журавлики,
Що зростали під її крилом.
Полетіли в світ її чубарики,
Вигріті її ніжним теплом.
Щовесни зліталися журавлики-
До верби, до рідної землі...
Принесли печаль її чубарики,
Бо один із них не долетів.
Плакала верба, плакала,
Знову проводжала журавлів...
Сльози її капали, капали,
Бо один із них не полетів...
Плакала верба, плакала,
Опустила гілля до землі,
Сльози її капали, капали,
Квіти на могилі зацвіли.
Плакала верба, плакала,
Знову виглядала журавлів.
І молила Бога за чубариків,-
Берегти себе для матерів!.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908873
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2021
автор: геометрія