Ти мої гори і долини,
Мій велет-дуб і кущ калини,
Мій водоспад дзвінкий і жвавий,
Мій ранок із горнятком кави.
Дню-вітряку моєму – вітер.
Мій простір, викладений з літер.
На ниві серця - дужий колос.
Серед пустелі-тиші - голос.
Ти – неба крила барвінкові,
Камін і оксиген для крові,
Солодкий плід, пилок на цвіті.
Ти все, що є найкраще в світі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908528
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.03.2021
автор: Крилата (Любов Пікас)