Спасибі, рідненька, за миті в колисці
І ніжну калину, що грала в намисті,
За казку чарівну, що слухала вночі
І ласку найкращу, і люблячі очі
За слово в любові і нііжність казкову
Та промені сонця, що пестили мову
І світло в хатині від серця і ласки,
Як руки тягнулись до милої казки
І вік не забути привабливі миті,
Твоєю любов'ю у книжечку зшиті
І серце гаряче, що лід розтопляло,
В любу непогоду від бід захищало
Спасибі, рідненька, та слів вже немає,
Хай серденько, ненько, за все вибачає,
Що може в дитинстві тебе засмутила
Та знаю, матусю, ти завжди любила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908442
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.03.2021
автор: Наталі Косенко - Пурик