Вісла тихо тече помийним кольором Коли
Воняє як (тоді) при першому уколі.... Любові
Здається 5 століть назад дивився в твої очі
Ти будеш точно моєю цієї ночі
В дряхлій кімнаті обшяги сьогодні вечірка
Розлите пиво не дивно що в роті гірко
А справа ганчірка і зліва ганчірка
I прямо ти, моя омріяна дірка
Пролетіла година і за нею година
До опівночі близько, нетвереза людина
Спроба, невдача, невдача а потім журбина
Нас залишились двоє на мовчазній половині???
Серед коробок з піци
Серед пустих пляшок
За столом сиділо
Мале ягня і пастушок
Ягня дивилось прямо
Прямо на її лице
Вона хотіла спати ??
А він хотів іще
Прокидатися зранку не треба
Ми не будемо спати бо в небі
Вже немає зірок нам легко
Ми п'яні застигли в моменті
І момент не триває вічність
Але нам і не треба більше
Бо цей момент заморозить січень
Політ думки здається космічним
Маленьке ліжко в моїй кімнаті
Це наш новий світ карематів
Тільки сьогодні і більше ніколи
Ми будемо в ньому літати
Наш світ яскравий, як комета
А кометі багато не треба
Вона згорить у атмосфері
І різко відкрилися двері
Вечірка залишила кислий післясмак
Ти більше не поряд, але ж я не дурак
Щоб закохатися в твій дитячий портак
Є відчуття втрати, доведеться писати, вкотре писати
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908195
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.03.2021
автор: Бездоганний