[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=PM7eTzPJzLI[/youtube]
Веде омріяна дорога,
Та на шляху не заблукай.
Згадай усі перестороги,
І лиш омріяну шукай.
Здолай вітри, дощі, тривоги.
Не йди до цілі навпростець,
Лиш так дійдеш до перемоги.
Не увірветься хай терпець.
Навколо снігу кучугури,
Тобі так важко вже іти.
Але ж ти сильна, вір, натура,
Ти доберешся до мети.
Не плач, а смійся у дорозі,
Повітря глибше тут вдихни.
Ти все здолаєш, бо ти в змозі,
Сльозу непрохану змахни.
І ти уже на півдорозі,
Упав, стомився... не біда!
Лиш тільки крок і вже невдовзі,
Твоя упевнена хода...
Яке воно людське те щастя?
Мабуть, у кожного своє.
І досягнути тому вдасться,
Хто в нього вірить - воно жде...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907925
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.03.2021
автор: Н-А-Д-І-Я