…плеса



Ми  ще  стрінемось,  ладо…
Не  можем  згубитись  усі.
У  прозорій  душі  розмалюємо  внутрішні  храми.
…щоб  піти  у  поля  по  солодкій  весняній  росі.
Не  вернутись  назад,
     прорости  із  землі  колосками.

Бо  що  маємо  ми?  
лиш  ранковий  простуджений  спів…
А  ще  шелест  вітрів,  що  блукають  печально  у  косах.
Спів  і  шелест  –  мої…  на  тонких  перехрестях  світів
буде  читано  й  співано  тим,  
   що  не  знались  в  колоссі.

Відпалають  жита…
і  не  варто  торкатись  руки…
У  моїх  дзеркалах  проминуть  твої  місячні  плеса.
…нам  би  знати,  що  ми  -  по  один  бік  живої  ріки
…й  не  за  нами  ридає  цей  дзвін
…й  не  за  нами  ця  меса

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907779
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.03.2021
автор: гостя