Чого явір серед двору
Стоїть похилився,
А верба, що біля нього
Опустила листя.
Гнеться явір, верба гнеться,
Гілля опускає.
На її зелене листя
Роса випадає.
У дворі там і калина
Чогось потемніла,
Тільки ніжная ромашка
Квітне білим- біло.
То не явір нахилився
За впалим листочком,
А то батько зажурився
За своїм синочком
Не верба то біля хати
Вкрилася росою,
За синочком бідна мати
Вмилася сльозою.
Не калина потемніла-
Молода дружина.
А ромашка ніжно- біла,
То його дитина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907767
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.03.2021
автор: геометрія