Весняний дощ сьогоді землю вмив
Раділо чи то плакло ним небо,
Я часто чомусь згадую про тебе
Чи ти любив...? Напевно не любив...
Минуло все - як дощ оцей минає
Буває що й веселкою всміхненться,
При зустрічі спитаєш: " Як живеться?"
В моїм житті тебе уже немає.
А в березні спішить до нас весна
Нехай цей дощ із серця смуток змиє,
Ще не погас в ньому вогонь надії,
Ще там бринить та чарівна струна.
В кохання з вірою моя душа живе
Здається світ до себе пригортає,
І так як березень свою весну чекає
Також чекає, що в коханні оживе.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907612
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.03.2021
автор: синяк