Нема думок - печаль і сльози...
Весняний облітає цвіт,
Найкращих у могили ложим
Страшно згадати скільки літ.
Хто бачить мир в очах у ката -
Не зрозумів весь жах війни,
Бо там у кожного солдата
Гостріше почуття вини.
Їм наказали відступати
Цей біль до серця дістає,
За кожен метр і навіть клаптик
Там хтось життя віддав своє.
Так відступати можна вічність
Але до миру не дійти,
І вся реальності трагічність
Лиш домовини і хрести.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907494
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.03.2021
автор: синяк