До мами діти завітали в гості,
І радістю наповнився весь дім.
Як і колись, дитячий сміх у простір
Летів крізь призму сивих літ і зим.
Непрохана сльоза скотилась діамантом
Від радості. Не бачились давно.
Поряд онучка зі сріблястим бантом
Й онук трирічний, що дивиться в вікно.
Дорослий син сьогодні у чулані
М’яч віднайшов порепаний старенький,
Що по боках світився місцем рваним,
Та був для нього рідний і для неньки.
Зі зморшками, немов чоло у мами,
В руках знайомих, аж до забуття,
М'яч посміхався давніми шраМами
Усіх баталій футбольного життя.
Котився радо біля ніг онуків,
Бо наче народився знов на світ.
Стрибав від радості із рук на руки,
Немов назад вернулось стільки літ.
Витала радість у веселім русі:
Дідусь радів би, та давно нема.
Велике свято у мами та бабусі -
І вона щиро своє щастя обніма.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907467
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.03.2021
автор: Віталій Поплавський