Намалюю собі Море,
Його велич та глибину,
Де купаються ніжні зорі,
Обірвавши душі струну…
Намалюю собі Небо,
Як у море воно влилось,
Бо настане така потреба,
Щоб з душею переплелось…
Намалюю собі Сонце,
Що з-за обрію виплива,
Виглядаючи мов в віконце,
Надприродні творить дива…
Намалюю собі Хмари,
Пропливаючі в небесах
Що впіймали вітрів чари,
Маневруючи наче птах…
Намалюю собі Вітер,
Що кружляє у вишині,
Обвінчавши усі хмари,
Не зосталися щоб одні…
Намалюю собі Гори,
Що із чайками гомонять,
Поборовши печаль й горе,
Заколихані міцно сплять…
Намалюю собі Чайки,
Що покличуть туди мене,
Де і криків нема, й лайки,
Рівномірно життя пливе…
Намалюю собі Зорі,
Ті що скупані у морях,
Щоб і в морі, як на просторі
Освітили в житті мій шлях…
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
9.03.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907440
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.03.2021
автор: Lilafea